пʼятницю, 17 липня 2020 р.

Матеріали для дистанційного навчання із зарубіжної літератури 5-11 класи



https://padlet.com/chekalina_t/4zlvdd2x2karsi7p?fbclid=IwAR3Tym0fYmAhCZ_0fYPzbhsWPXd6J2HXKyPtqQ_0p2BxK

Новий стандарт для 5-9 класів дозволить як інтеграцію, так і окремі предмети – інтерв’ю з розробником Романом Шияном
2 Липня 2020
Проєкт нового Стандарту базової освіти вийшов на фінішну пряму – минулого тижня його спрямували в уряд для узгодження. Які новації він пропонує, а також про проєкт типового навчального плану, типову та модельну навчальні програми “Нова українська школа” поговорила з керівником робочої групи Романом Шияном.

– Чим остаточна версії Стандарту відрізняється від попередньої, представленої ще 2018 року?

Обов’язкові результати навчання тепер значно докладніше розкриті в Стандарті – від загальних результатів навчання ми переходимо до конкретних і далі розкриваємо кожен із них ще й через орієнтири для оцінювання. У попередньому проєкті останніх не було.

Крім того, у попередньому варіанті не було компетентнісного потенціалу за галузями включно з ядром знань. Тобто, десь на дві третини документ видозмінився. Навіть за обсягом: проти 145 000 знаків у попередній редакції – понад 450 000 у новій.

Чому так сталося? Первинно ми мали намір це все розкрити через типові освітні програми. За традицією початкової освіти, ми хотіли одночасно комунікувати проєкт Стандарту й начерк типової освітньої програми. Але була така політична воля Ганни Новосад (була міністеркою освіти під час доопрцювання проєкту Стандарту, – ред.), щоби показати всі названі складники саме в Стандарті. Водночас, не зменшується свобода гравців, які далі створюватимуть освітні програми, бо зараз у нас також змінилось уявлення про освітню програму.

– Як саме? Що передбачає типова програма? Чи там буде перелік предметів?

Типова освітня програма – це комплект документів.

Він починається з типового навчального плану, у якому є перелік предметів – як окремих, так і інтегрованих.

Він може перекомбіновуватися на рівні освітньої програми закладу. Наприклад, заклад бачить, що є п’ять рішень із мовно-літературної галузі, й обирає одне. Може й вибрати одне для 5–6 класів та інше для 7–9. Варіанти типового навчального плану не будуть жорсткими.

До кожного з предметів типового навчального плану має бути принаймні одна модельна навчальна програма.

Її будь-яка вчительська спільнота, шкільна чи міжшкільна, може модифікувати для себе. Тобто, перетворюючи модельну навчальну програму на календарно-тематичне планування, вони можуть її значно модифікувати. Що є недоторканним – результати навчання, передбачені Стандартом.

– Чи під час підготовки Стандарту виникали питання щодо переліку освітніх галузей і які саме?

Фактично, перший коментар у Фейсбуці до оновленого проєкту Стандарту стосувався номенклатури освітніх галузей. Чому ми все-таки її зберегли? Вона відрізняється від тієї, що є в чинному Стандарті, лише у двох позиціях: галузь “Здоров’я і фізична культура” розділено на соціальну і здоров’язбережну (охоплює питання здоров’я, безпеки та добробуту) та фізичну культуру, а “Технології” – на технологічну та інформатичну.

По-перше, з досвіду впровадження чинного Стандарту видно, що жодна з цих двох галузей так і не склалася як цілість. По-друге, змінилися світові тренди. Скажімо, у здоров’язбережній значно більше соціального й ментального чинників, на відміну від того, як було раніше, – переважала рухова активність.

Окрім того, чисті елементи дають змогу комбінувати їх по-різному. Зараз багато хто говорить про інформатичну галузь як таку, що може навіть втратити свою ідентичність, бо вона мусить бути всюди. Так само технологічна має багато застосувань і в природничій через STEM-моделі, і в мистецькій через дизайн.

Тобто, коли ці галузі описані окремо – кожна зі своїми метою і групами загальних умінь та результатів – їх легше комбінувати. Тоді перекомбіновування й пошук зв’язків між галузями стає більш очевидним та чітким.

Ще один аргумент, чому ми зберегли цю номенклатуру, – вона відображає перелік ключових компетентностей.

Ми говоримо, що кожна галузь має свій компетентнісний потенціал – це наше ноу-хау – і так робить свій специфічний внесок для тієї чи іншої освітньої галузі. Але водночас є відповідність переліку галузей і ключових компетентностей. Це теж важливо – щоби кожна компетентність мала свою галузеву гавань, де може виразніше оприявнити себе.

– Я знаю, що команда з напрацювання Стандарту мала суперечки зі спільнотою вчителів зарубіжної та української літератур, які хвилювалися, що документ передбачає лише інтеграцію цих предметів із мовами.

Так, у нас були довгі дискусії. Минулого четверга закінчилися публічні консультації з питань впровадження Стандарту, які відбувалися за регіональним принципом. Названі вами спільноти сповна використали цей майданчик для проголошення свого занепокоєння.

Крім того, з ініціативи народної депутатки Ірини Констанкевич паралельно відбувалися консультації з представниками цих спільнот за участі провідних фахівців інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України. Ми дійшли згоди – для назви галузі й додатків, де розкриваються результати навчання, ми вживаємо таке уточнення: “українська мова, українська література, зарубіжні літератури (у перекладі українською мовою)”.

Це була непроста дискусія. Дещо я не можу до кінця прийняти й досі.

Під час консультацій ми презентували начерк типового навчального плану – переліку предметів, які можуть з’явитись, якщо зацікавлені сторони таке запропонують. У мовно-літературній галузі серед іншого був варіант, який повністю зберігає статус-кво, – українська мова, українська література, зарубіжна література. Інші варіанти показували часткову або повну – внутрішньогалузеву або міжгалузеву інтеграцію.

Але щоразу ми чули заперечення проти того, аби, окрім цього варіанта, який зберігає предметний поділ, пропонувалося кілька інтегрованих варіантів. Наше зауваження, що немає більше, ніж одного способу, щоб описати чинний варіант, а інших варіантів може бути кілька, повисло в повітрі. Звучало виразне заперечення самого права інших пропонувати власні рішення. Інтеграція заперечувалася як така, і ми цього прийняти не можемо.

Водночас, відбувається маніпуляція, що, мовляв, загроженими стають вивчення української мови, статус української, зарубіжної літератур. Ми ж припускаємо, що можливі рішення, які, навпаки, посилять становище кожного з цих складників, якщо це буде виразне, грамотне і глибоке інтегроване рішення. І ми сподіваємося, що це проб’є собі дорогу.

Я передбачаю, що інтегроване рішення матиме обмежений ареал. Тобто загроза наявній монополії дуже перебільшена.

неділю, 6 травня 2018 р.

У перший клас за новими правилами. Про що новий Порядок зарахування учнів

5 травня 2018 року 
Міністерство юстиції погодило нашумілий Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів. Його головна мета – запропонувати альтернативу вступним конкурсам у перші класи.
Документ набуде чинності 8 травня, тож «Нова українська школа» підготувала аналіз того, як відтепер зараховуватимуть дітей у перші класи.